Пільгове перевезення пасажирів останнім часом як ніколи набуває неабиякого резонансу: пільговиків стає більше у зв’язку з тим, що до діючого переліку додалися учасники бойових дій в зоні АТО, яких на сьогодні налічується в країні близько 300 тисяч осіб. З цього приводу у пресі та  телебаченні з’являється щоразу більше гострих сюжетів та статей з приводу того, як перевізники відмовляють у пільговому перевезенні тим, хто має на це право.

З початку минулого року пільгове перевезення звалилося на плечі місцевої влади. Так було прописано у Державному бюджеті. Тому й доводиться  постійно шукати фінансові резерви, проводити перемовини із перевізниками, знаходити єдині знаменники таким чином, щоб у кінцевому результаті перевізник та влада віднаходили  рішення, які влаштовують не тільки учасників перемовин, а й пільговиків.

У Володимирі-Волинському та районі перевезення пасажирів здійснює пасажирське підприємство АТП-10707 та декілька приватних перевізників, які охопили практично  всі населені пункти  та найбільш віддалені райони міста. З декількома із них нашому виданню вдалося поспілкуватися.

   Як зазначає директор АТП Володимир Дячук, дане підприємство забезпечує довезення пасажирів за 4-ма маршрутами за напрямками Устилуга, Нехворощ, Маркостава та Бубнова. Крім того, ще є маршрут, який забезпечує довезення пасажирів до дачного масиву.

Зважаючи на те, що  держава не виділяє субвенції  на покриття витрат  пільгового перевезення, а районна влада у свою чергу віддала усі повноваження   в руки ОТГ, ще з минулого року усі пільговики, окрім УБД, сплачують повну вартість проїзду. Дворічну заборгованість по пільговому перевезенню   АТП надіється повернути на свої рахунки завдяки суду. Нещодавно, як наголосив Володимир Петрович, подано в суд позов до управління соціального захисту населення щодо повернення недоотриманої субвенції в сумі 57 тисяч гривень. Це тільки за 2015 рік.

Приватний перевізник Михайло Тищук здебільшого займається перевезенням пасажирів у місті Володимирі-Волинському. Проте є   маршрут №21, який курсує по селах Устилузької ОТГ (Хрипаличі, П’ятидні та один рейс до Устилуга). Однак, якщо влада міста Володимира-Волинського проводить моніторинг пільговиків та повертає кошти за пільгове перевезення, то з району Михайло Михайлович не одержав жодної копійки. Навіть звернення писав  до  Устилузької ОТГ щодо вирішення питання фінансування пільгового перевезення, однак там просто розвели руками та відповіли, що на ці потреби в громади немає коштів.

Звісно, в даному випадку можна зрозуміти владу, бо децентралізація поставила нині усіх в жорсткі рамки економії та пошуку додаткових коштів. Але й  перевізників варто також зрозуміти; їм потрібно не лише утримувати в технічно-справному стані  автобуси, що є в наявності, але поступово оновлювати автопарк. Не варто забувати і про дороги, які по усій Україні потребують ремонту, а в селах тим більше. Тобто, коло замкнулося…

Що ж стосується самих пільговиків, кількість яких значно зросла з початку бойових дій на сході, їм держава гарантує право на пільгове перевезення як авто, так і залізничним транспортом. Однак, якщо  із залізницею проблем не виникає, то з поїздками на автобусах їх побільшало. Зокрема, два місяці тому неабиякого розголосу набув скандал з учасниками АТО у Тернопільській області. Хлопці, серед яких був колишній полонений 51-ї ОМБр Артем Комісарчук, котрий рік перебував у застінках донецького СБУ разом із тепер вже підполковником Фураєвим, взяли пільгові білети у касі, але водій відмовився їх везти, бо їх було п’ятеро, а у нього ліміт – два пільговика на один рейс. Коли ж атошники звернулися до керівництва автостанції за поясненням, їм відповіли, що все вирішує перевізник, тож від них нічого не залежить. Однак, хлопці відмовилися виходити з автобуса і надали розголосу цьому інциденту через соцмережі. Вже наступного дня місцева влада викликала «на килим» перевізника і водія рейсу, а за бійців вступилися спілки АТО та громадськість, висвітлювати випадок взялися чимало засобів масової інформації.  В результаті, перевізник отримав попередження, а водія було переведено на інший рейс. І подібних випадків – чимало по Україні. З одного боку – держава гарантує пільговикам перевезення на пільгових умовах, з іншого – не повертаючи субвенції перевізникам, штовхає тих на порушення закону. Знову виходить замкнуте коло.

  Яка ситуація щодо продажу пільгових квитків у нашому місті?  І чи є ліміт? Диспетчер, до котрої зателефонували, повідомила, що жодного ліміту у касах не має, і вони продають квитки усім пільговикам без винятку.

Ще рік тому Міністерство соціальної політики розробило законопроект про монетизацію пільг на проїзд у громадському транспорті. Оскільки, як зазначав міністр Рева, у суспільстві є різні пільгові категорії, і якщо виплачувати людині гроші, вона може використовувати їх, як вважає за потрібне, але при цьому платити за послуги на рівні з усіма.  Однак мешканці місті матимуть більше можливостей ними скористатися у порівнянні з жителями сіл. Монетизація пільг дозволить селянам отримати компенсацію за невикористані пільги.  Та закон і досі не вступив у силу. За словами міністра соцполітики, причиною є неспроможність держави профінансувати на 100% усі зобов’язання, які вона взяла на себе за період незалежності. Адже лише громадян пільгової категорії на проїзд в Україні налічується 10 мільйонів. А щоб профінансувати перший етап монетизації у наступному році потрібно 20 мільярдів гривень. Тож поки доведеться зачекати із вирішенням даного питання і знаходити компроміси на місцях.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!