Будь-яка волинська родина вже не уявляє свій раціон без картоплі. Смажена, варена, печена, тушкована і т.д. Страв можна із цього овоча зготувати десяток. Якщо не більше.  Тому господарники, які мають присадибні ділянки та великі площі сільськогосподарських угідь, намагаються чим побільше їх виділити під цю культуру. Хто  лише для власного споживання, а хто й на продаж.

Цього року, за словами начальника управління агропромислового  розвитку Володимир-Волинської РДА Юрія Кравчука, зважаючи на минулорічну досить- таки високу ціну на картоплю, дехто з аграріїв Володимирщини вкотре вирішив на ній «заробити». Надіявся не один, а ось результат – не для усіх втішний.  

Як зазначає провідний спеціаліст цього ж управління Володимир Болотюк, цьогоріч населення району під картоплю відвело 3400 гектарів своїх полів, близько 100 га – сільськогосподарські підприємства та фермери.   Та й врожайність картоплі, попри невтішні прогнози, видалася на славу, зокрема у тих господарів, які щороку міняють посадковий матеріал. В середньому на круг одержано 200, а де й 300 центнерів.

Проте, коли дійшло діло до продажу бульби, усі сподівання вмить рухнули. Першопочаткова ціна картоплі у 3,50 після масового збору врожаю плавно знижувалася і дійшла вже до 2,50. А де й нижче. Парадокс у тому, що при цій низькій закупівельній ціні  люди не мають де збути вирощену картоплю. Вже й заготівельники по селах не стоять зі своїми багатотонажними фурами. Все тому, як зазначає Юрій Кравчук, основими ринками збуту картоплі були Схід та Крим. Усі решту регіонів держави вирощують цю продукцію самостійно. Столицю забезпечують картоплею селяни із прилеглих областей  Ось і не мають, де люди збути те, над чим коптіли з весни й до осені.

Щодо ціни. Володимир Болотюк наголошує, що із закупівельною ціною у  3,0 гривні  ще можна миритися. Аграрії все ж таки одержать, хоча й не значний, а таки прибуток. А коли нижча ціна – іноді навіть не вертають затрат. Адже здебільшого садить картоплю населення. І все практично ручним способом. До того ж треба купити добриво, посадковий матеріал, коли хочеш мати гарний врожай, заплатити за послуги техніки під час обробітку полів. А ще влітають у добрячу копійчину засоби від захворювання бульби,  для боротьби із бур’янами та колорадським жуком. Отже, шкурка вичинки не вартує.

Найгірше те, що щорічна подібна цінова політика, яка не регулюється державою, призводить до занепаду картоплярства  на Володимирщині. З кожним роком меншають площі угідь пд цією культурою. А все тому, що немає підтримки товаровиробника, немає стимулу до розвитку. Легше провести перемовини та баржу із картоплею з Єгипту притягнути. І не по 2,50, а в декілька разів вище…

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!