Якби не  прийнятий під гарячу руку та завдяки помилкам вищого  військового керівництва указ президента про ліквідацію 51-ої бригади, на рахунку якої славетні здобутки та нагороди, сьогодні цьому військовому з’єднанню виповнилося б 78 років. На жаль, цей день залишився у минулому, але не для офіцерів та військовослужбовців, котрі мали честь служити у цій героїчній бригаді. У цей день хотілося б коротко нагадати бойовий шлях 51 окремої механізованої бригади.

Першим командиром дивізії, створеної 7 вересня 1939 року, був  пол­ковник Степан Черняк. Бойовий шлях її розпочався 10 грудня 1939 року, коли окремі частини вступили в бій з противником в лісах Карелії. З 26 грудня 1939 року по 13 березня 1940 року з’єднання брало участь у бойових діях на фінському фронті‚ зокрема в штурмі лінії “Маннергейму“.

За доблесть і мужність, проявлені в боях, Прези­дія Верховної Ради СРСР нагородила дивізію орденом Леніна, а артилерійський полк – орденом Червоного Прапора. 815 командирів і бійців отримали ордени та медалі, а 12 воїнам було присвоєно високе звання Героя Радянсько­го Союзу.

Напркиінці вересня 1941 року дивізія прибу­ла на Південний фронт. Першим бойовим хрещенням з’єднання у Великій Вітчизняній війні був бій в селі Великі та Малі Білозірки, що в 60 км від міста Мелітополя. Незабаром зайняла оборону в 5-7 км на захід від села Дьяково Ворошиловградської області. За три місяці безперервних боїв, з 28 вересня по 30 грудня 1941 року, дивізія розбила 2-у румунську бригаду, 1-у гірськострілецьку дивізію гітлерівців, завдала великих втрат італійській дивізії, танковій армії Клейстра, знищила близько 13 тисяч ворожих солдатів та офіцерів, 202 танки.

Ставка Верховного Головнокомандування високо оці­нила бойові дії з’єднання. Наказом від 16 лютого 1942 року 136-а стрілецька дивізія була переформована у 15-у гвар­дійську дивізію. 27 березня 1942 року вона була нагород­жена орденом Червоного Прапора. 4 квітня 1942 року ди­візії було урочисто вручено Бойовий Гвардійський Прапор.  Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора, а 1916 бійців нагороджено орденами і медалями.

   3 липня 1943 року дивізія брала участь у Курській битві. 5 серпня 1943 року з’єднання в складі 7-ї армії визволило місто Бєлгород. З важкими боями  вступила на територію Укра­їни. О 4-й годині ранку 23 серпня 1943 року вийшла на східну околицю Харкова та першою увійшла в місто Харків‚ за що отримала почесне найменування «Харківська».

У вересні 1943 року дивізія виходить до Дніпра‚ форсує його‚ а з лютого 1944 року приймає участь у звільненні м. Кривий Ріг‚ за що нагороджується орденом Суворова ІІ ступеню.

У  березні-квітні 1944 року дивізія брала участь в Одерській наступальній операції.  У серпні 1944 року займає оборону на Сандомирському плацдармі, бере участь в боях за звільнення Польщі, 12 січня 1945 року  форсує річку Одер та виходить до річки Ельба‚ де зустрічається з американськими військами, за що нагороджується орденом Кутузова ІІ ступеня.

   В березні 1945 року дивізія бере участь у Бер­лінській операції, за успішне проведення якої Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 травня 1945 року була наго­роджена другим орденом Червоного Прапора. А вже в травні 1945 року з’єднання приймає участь у звільненні Праги‚ за що отримує почесне найменування «Празька».

За роки Великої Вітчизняної війни Ставка Верховно­го Головнокомандування оголосила 16 подяк особовому складу дивізії. 9314 солдатів, сержантів і офіцерів за ге­роїзм, відвагу і мужність, виявлені в боях з німецькими загарбниками, були нагороджені орденами та медаля­ми, 32 воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В кінці 1947 року дивізія була передислокована в місто Володимир-Волинський. У вересні 1965 року на честь вшанування колишньої 51-ї стрілецької дивізії, яка була сформована влітку 1919 року В.К. Блюхером в селищі Талиця Тюменської області, і якій за особливі заслуги в боях за Перекоп присвоєно звання «Перекопська», 15-й гвардійській мотострілецькій дивізії передано номер 51 і почесне найменування «Перекопська».

1 липня 1994 року 51-а гвардійська мотострілецька дивізія перейменована в 51-у механізовану дивізію.

17 вересня 1999 року Указом Президента України №1193/99 з’єднання з нагоди 60-річчя утворення та за високий внесок у патріотичне виховання воїнів, професійну майстерність, дивізія одержала з рук Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Бойовий Прапор та їй було присвоєно почесне найменування «Волинська».

У  травні 2014 року бригада була відмобілізована та відправлена в зону проведення антитерористичної операції, де понесла великі втрати і проявила себе з найкращого боку. Однак вищим командуванням було прийнято рішення щодо її розформування.  А на її базі у грудні створена 14 ОМБр.

Матеріал наданий ОК “Захід”

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!