500 гривень штрафу змушений сплатити чоловік, котрий пересувається за допомогою милиць за те, що рік тому переходив дорогу у невстановленому місці. З одного боку, закону повинні дотримуватись усі, навіть люди з обмеженими можливостями. Але…
Пенсіонер Веніамін Вовк звернувся до редакції з наболілим питанням, яке намагається вирішити ось уже другий місяць. Справа утім, розповідає він, що 12 листопада минулого року вечірньої пори чоловік повертався додому від племінника. Біля кафе «4х4» вирішив перейти дорогу. Вулиця Ковельська була майже порожня, навіть машин ніде видно не було. І коли залишалось кілька кроків до тротуару, його збило авто. Переляканий водій вискочив з машини і кинувся до потерпілого. Одразу під’їхала і поліція. Після складення протоколу, власник авто відвіз пана Веніаміна до лікарні, де його обстежили. Переломів та інших тілесних ушкоджень не виявили і шофер доставив потерпілого додому. На тому й розійшлись, бо претензій ніхто ні до кого не мав.
А нещодавно Веніаміну Вовку прийшло повідомлення про сплату штрафу у сумі 500 гривень. Коли він почав з’ясовувати, що порушив і за що має сплачувати, був здивований. У виконавчій службі, куди, звернувся за роз’ясненням, йому повідомили про те, що протокол про стягнення штрафу був накладений Нововолинською поліцією. Чоловік одразу не зрозумів, що міг порушити у Нововолинську, бо вже більше п’яти років там не був. Але як з’ясувалось, на ДТП того дня виїжджали працівники цього відділку.
– Розумію, що порушив правила дорожнього руху, закон – є закон, навіть для таких як я, інвалідів, і його повинні дотримуватись – говорить він. – Але обурює інше: штраф був нарахований ще минулого року і мені мали про нього повідомити на місці ДТП та вручити відповідний документ або зробити це протягом двох тижнів. Однак жодного повідомлення я не отримував. Інакше б сплатив 170 гривень одразу і не мав би клопоту зараз. За те, що вчасно цього не зробив, до цієї суми додалась інша – 330 гривень. Як мені роз’яснили, це – подвійний розмір штрафу за те, що вчасно не сплатив попередній. Тепер маю віддати з пенсії півтисячі. А це для мене є чимало. Бо проживаю сам, і маю за квартиру заплатити, і ліки купити, і за щось жити потрібно. Прикро й те, що до того випадку ходив з однією милицею, а тепер із двома ледь пересуваюсь. Як з’ясувалось згодом, обстежували коліно, а на хворе бедро, на яке колись переніс операцію, увагу не звернули. А там внаслідок удару автомобілем утворилась тріщина, яка невдало зрослася і проблем зі здоров’ям додалося. Виходить, за те, що сам постраждав, ще й штраф мушу заплатити.
Слухаючи розповідь цього чоловіка на милицях, котрому кілька метрів даються із неймовірними зусиллями, і який не скаржиться на справедливо виписаний штраф, більше того, погоджується із ним, якби ж не одне «але», мимоволі назріває питання: чи усі такі «злісні» порушники правил дорожнього руху несуть відповідальність? Не хочу у жодному разі звинуватити працівників поліції, котрі того дня оштрафували його, бо вони виконували свою роботу. Інше питання: чому на сьогодні стільки ДТП, у яких п’яні мажори збивають людей на переходах і виходять сухими із води? Зрозуміло, що вони платять значно більше, щоб не опинитися за гратами. Але їх кількість не зменшується, а навпаки. Чи не тому, що відчувають свою безкарність і вседозволеність, відкупившись від правосуддя? Натомість такі як Веніамін Вовк, змушені платити за ось такі дрібні порушення, у яких самі ж і постраждали.
Жанна БІЛОЦЬКА

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!