Ось і стартував довгоочікуваний безвізовий режим. Хтось полегшено зітхнув, що нарешті зможе безперешкодно їздити Європою,  хтось махнув рукою, мовляв: нічого все одно не змінилось, хто їздив, так і їздить. Аби гроші були. Та от перед тим як вирушити у заморські краї за новими правилами, варто подбати про біометричний паспорт. Виготовити його можна за 20 днів і за 7. Вартість у 20-денний термін становить 557 гривень, за 7 днів – 810. Тож без проблем з паспортом громадянина України та ідентифікаційним кодом вирушаєте до місцевого відділу міграційної служби, заповнюєте заяву, сплачуєте потрібну суму і чекаєте на отримання ID-карти. Так не так все просто, як виходить на словах і як пишуть у ЗМІ. У цьому переконалась після того як сама пройшла усі процедури .

У вівторок по обіді прийшла до РВ УДМС. Людей майже не було. У начальника Віктора Давидюка, двері якого були відчинені, поцікавилась, чи можу здати документи? На що той порадив прийти завтра, бо сьогодні заяву не видаватиме. Тож нічого не залишалось, як розвернутися і піти геть.

Наступного дня за годину до відкриття я разом з кількома десятками людей вже стояла біля дверей паспортного столу. Черга розділилась: одна – подавала документи, інша – забирала. Я була 23-ю у першій. Та коли двадцята за рахунком людина вийшла з кабінету, де працівниця видавала бланки і допомагала кожному оплачувати вартість послуг у терміналі, почули від неї ж, що більше видавати не буде. Зі мною разом залишалось шість чоловік. На їхні прохання піти на зустріч і дозволити заповнити бланки, у відповідь почули, що потрібна згода спеціаліста з оформлення документів. На запитання, де вказано, що повинні приймати лише таку кількість осіб, відповіді конкретної не отримали. Ніде на стендах не було жодної інформації про це. Хтось із присутніх поцікавився, чи можна записатись у чергу на наступний день. Відповідь була категоричною. Один із чоловіків не витримав і таки звернувся до вказаного спеціаліста, і та погодилась прийняти. Але це стосувалось тільки його. Бо усім іншим було відмовлено. Така дивна поведінка працівниці міграційної служби обурила не тільки мене, а інших людей, і ми вирішили не відступати. Зрештою нам таки роздали заяви.

Оскільки часу чекати на здачу документів не було, вирішила прийти пізніше. І вже по обіді знову була у паспортному столі, де переді мною чекало аж… три чоловіки. Двоє з яких, ті, з ким вранці «вибивали» заяви. Ні черг, ні тобі галасу. І тут найцікавіше! Заяви продовжували видаватись… самим керівником установи. На моїх очах їх отримало кілька чоловік. Припускаю, це його знайомі, бо деяких поза чергою привів у кабінет для оформлення. Іншим, хто звертався за ними, радив прийти наступного дня. На моє запитання, чому тільки двадцять чоловік приймають, почула, що це зовсім не так, просто спеціаліст, котра займається оформленням, змушена проводити чимало процедур, які займають багато часу, у зв’язку із цим  документи приймаються лише до 15.00. Тож виходить, ліміту на кількість бажаючих отримати паспорт  немає? Крім того, ніде не вказано, що люди повинні встигнути пройти процедури до 15 години, натомість у графіку роботи, що знаходиться при вході зовсім інша інформація. І що робити тим, хто проживає у селах? Їм коли чергу займати? І чи реально їм отримати паспорт за таких умов? На час мого перебування було оформлено 37 закордонних паспортів.

В результаті я таки подала документи і тепер залишилось чекати місяць на паспорт, який обійшовся мені у 573 гривні, а не 557, бо до цієї суми входить комісійний збір – 15.68 гривні, клієнтська плата за прийом платіж – 1 гривня. До речі, при оплаті бажано мати вказану суму, бо решта йде на поповнення рахунку вашого мобільного телефону. А ще варто зауважити, що термінал не приймає купюри нових зразків. Так, при мені жінка була змушена розмінювати нові п’ятисотки.

This slideshow requires JavaScript.

Як бачимо, не так все просто з безвізом. Принаймні з оформленням біометричного паспорта. Після усіх пройдених процедур, напрошується кілька запитань. Зокрема, чому не можна запровадити систему електронного регулювання черги, як це є у Луцькому ЦНАПі? Тоді б не було проблем із чергами. Однак назріває наступне: чого б не перемістити відділ міграційної служби в оновлений ЦНАП, як було заплановано? Тим більше, Управління державної міграційної служби України у Волинській області дало на це згоду. Про що свідчить даний документ. Переконана, що з системою прозорості, яка діє там, якість надання послуг значно поліпшиться. Чи це не вигідно нашому відділенню міграційної служби, яке встановлює свої внутрішні правила на шляху до отримання паспортів?

Залишається сподіватися, що усі недоліки будуть враховані і працівники Володимир-Волинського РВ УДМС підуть на зустріч громадянам. Адже ми живемо у правовій державі. Чи не так?

Жанна БІЛОЦЬКА

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!