Він поки не може похвалитися великими здобутками у політичній кар’єрі, і зізнається, що попереду – багато роботи над собою і над планами, які збирається втілювати. Утім, деякі з них йому все ж вдалося реалізувати. І вважає це своєю, нехай невеликою, але перемогою.

А ще депутат Володимир-Волинської районної ради Ярослав Кондисюк дуже хоче, щоб села мали право на розвиток. Про те, чим живе, про що мріє, чим захоплюється та що болить обранцеві  сільської громади, – дізнавались у подальшій розмові.

– Ярославе, бути депутатом – означає нести відповідальність перед громадою. Чи не лякає вас це, зважаючи на молодий вік, і чому обрали цей шлях?

– Завжди хотілось зробити щось таке, щоб воно було потрібним і корисним для суспільства. Закінчивши школу, вступив до агротехнічного коледжу на правознавця, а потім до Тернопільського національного економічного університету на юриста. Цю професію обрав задля того, щоб бути обізнаним у законодавстві. І коли відбувались вибори на сільських голів, балотувався від Селецької ради, але не пройшов, поступившись місцем нинішньому керівникові. Проте вирішив не зупинятися і спробувати себе в іншому амплуа – ролі депутата від райради. І отримав підтримку своєї громади. Вважаю, що тепер зможу допомагати сельчанам не словом, а ділом.  Розумію, що доведеться багато вчитися і працювати, але впевнений, що все вийде,  труднощі мене не лякають.

– Оскільки родом із села, не з чуток знаєте про життя людей, які проживають у сільській місцевості, та їхні проблеми. Які можете виокремити? І що вже вдалося зробити на депутатській посаді?

– Однією з них є транспортний зв’язок села з містом. Перевізники не дуже хочуть пускати автобуси розбитими дорогами, і люди не завжди можуть добратися до міста та інших населених пунктів. Тож першочерговим моїм завданням було вирішення цього питання. Можу з упевненістю сказати, що справився з ним на 80 відсотків. А ось із ремонтом доріг складніше. Утім, сподіваюсь, колись і до них дійдемо. Протягом року вникав у роботу депутата, вивчав обов’язки та права. Цей рік мені був потрібен, щоб чогось навчитися. Зараз працюю над ораторською майстерністю, якої мені, чесно кажучи, не вистачає.

– Ви досить активно підтримуєте спорт у селі. Чому обрали цей напрямок?

– Я народився у Чесному Хресті. Як і в кожному маленькому селі діти позбавлені розваг і занять, на яких могли б розвиватись. Натомість, зайняті навчанням у школі і домашньою роботою. Оскільки я сам є спортсменом,  вирішив розвивати спортивний напрямок в районі та створив ГО «Нова ідея», основною метою якої є популяризація та підвищення ролі фізичної культури та спорту в соціально-побутовій сфері, зміцнення здоров’я, пропаганда здорового способу життя, спільна реалізація та захист законних соціальних, економічних, соціально-культурних, спортивних та інших інтересів її членів.

– Який вид спорту у районі переважає? І яким захоплюєтесь ви?

– Перевага надається футболу, бо він найбільше приваблює хлопчаків. І хоча поки не вдалося сформувати районну команду, але переконаний, що незабаром вона буде. Бо у дітей є не тільки бажання, а й здібності.   Крім цього, розвиваємо настільний теніс, навіть вдалося провести у районі кілька змагань з цього виду спорту.

Сам надаю перевагу боксу, яким почав займатися будучи студентом агротехнічного коледжу. Моїми тренерами були Андрій Сохацький, Сергій Тимощук та Володимир Подзідзей (клуб «Любарт»), завдяки яким досягнув успіхів. На жаль, отримав травму, і довелося забути про спортивну кар’єру. Маю звання кандидата майстра спорту та дорослий розряд з гирьового спорту, був срібним призером чемпіонату України. Працював тренером у ФСТ «Колос», та СК «Сокіл». Зараз є керівником спортивного клубу «Селець».

– Хто підтримує вас?

– У першу чергу, – мої батьки. Тато за професією електрик, але трудився у різних сферах. Зараз займається господарством. Мама – ветеринарний лікар, працює у рідному селі. Завжди відчуваю підтримку голови Володимир-Волинського району, голів Устилузької та Зимнівської територіальних громад, голови фонду «Матері Божої Неустанної Помочі» Миколи Гінайла, фонду братів Юнаків «Кращий вибір», місцевих депутатів, підприємців та фермерів, а також усієї громади, яка мене обрала.

 – Якими якостями повинен володіти депутат, на вашу думку?

– Вірність громаді і патріотизм.

– Кому б ніколи не потиснули руку?

– Зраднику і лицеміру.

– Яких правил дотримуєтесь у житті?

– Я є глибоко віруючою людиною, щонеділі відвідую службу Божу. Намагаюся жити за заповідями і робити добрі справи.

Ваша ціль і життєве кредо?

– Хочу, щоб кожне маленьке місто і село мало право на розвиток. І докладатиму зусиль для цього. Кредо: не боюся бути бідним, головне не бути дешевим.

І наостанок хотілося б знати, чи є у вас певні амбітні плани на майбутнє?

– Кажуть: поганий той солдат, який не мріє бути генералом. Було б неправильно, якби не хотів рухатись далі. Тому не буду заперечувати, що бачу себе у великій політиці, але пізніше. А поки маю працювати на користь громади, яка мене обрала.

Жанна БІЛОЦЬКА

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!