Ми настільки зраділи обіцянці підвищення мінімальної заробітної плати, що навіть забули про те, що саме до її величини прив’язуються податки, збори та різноманітні штрафи. Та й субсидії наступного року бачити не усім. Бо відразу ж підніметься прожитковий мінімум, який є похідним для формульного розрахунку субсидій безробітним.

Отож, володіючи математичними здібностями та покопирсавшись у деякому законодавстві, спробуємо подати деякі розрахунки, щоб наші люди були готовими і не закатували під лоб очі, коли їм прийдуть платіжні повідомлення або квитанції.

Про те,що з нового бюджетного року розпочнеться травля на роботодавців, які намагатимуться скоротити штати своїх працівників або перевести їх на цивільно-правові договори, окрема тема. Якщо нині за кожного нелегального працівника (у випадку складання акта контролюючими органами) роботодавець сплачує 43,5 тисячі гривень (30 мінімальних заробітних плат) штрафу, то з нового року – 96 тисяч гривень. Якщо заробітну плату не виплатили вчасно – платити доведеться штраф у розмірі 9,6 тисячі гривень. Взагалі усі порушення трудового законодавства відштовхуються від мінімальної заробітної плати, тому вже потрібно роботодавцям засісти за трудовий кодекс та законодавство про оплату праці та добряче порахувати вартість тих «подарунків», які йому уготовить держава наступного року.

Хоча й простий люд також зазнає фінансового тягаря. По-перше, виросте податок на нерухомість за зайву площу приміщень та споруд. Це можуть різко взяти на озброєння місцеві ради (територіальні громади) та підняти ставку податку. Бо, як гласить централізація,  саме ці податки йдуть до місцевих бюджетів та становлять досить-таки непогану копійку. Тим більше, що Київ з нового року планує місцеві громади перевести на самоокупність. А при нинішніх роздутих штатах в територіальних громадах, або доведеться їх скорочувати, або шукати зайві резерви наповнення бюджету.

Ще одна прив’язка до мінімальної заробітної плати закладена в законі про судовий збір. І коли хтось задумає подати на розлучення, вже доведеться заплатити 1280 замість 580 гривень (0,4 розміру мінімальної заробітної плати). Про судовий збір майнового характеру навіть страшно говорити, бо він визначений у  розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1280) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (16000). Тому варто перед тим як йти до суду, добре порахувати, чи вартує майно, яке ще можна не відсудити, тих затрат. За видачу судового наказу доведеться заплатити не мало і не багато – 640 гривень (0,2 розміру мінімальної заробітної плати). Якщо хтось не згідний з рішенням суду першої інстанції та задумав подати апеляційну заяву, потрібно буде заплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Та й за розгляд позовних вимог відносно відшкодування моральної шкоди потрібно буде заплатити не менше як 3200 гривень (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати).

Єдине, що не прив’язано до мінімальної заробітної плати, – це штрафи, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Там ще й донині відштовхуються від неоподатковуваного мінімуму – 17 гривень. Але депутати можуть і це переглянути. Якщо дотискати народ – то по повній.

Окрім цього, уся комунальна сфера залежить від так званого мінімального стандарту. Підвищиться заробітна плата – виростуть тарифи. А валютний поріг гривні? Прикиньте самі…

Ось тільки тим, хто подає е-декларації, можна скакати гопака. Якщо нині кримінальна відповідальність за неправильно заповнену електронну декларацію настає тільки в тому випадку, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 362 тисяч гривень, то після зростання мінімальної зарплати “помилитися” можна буде на 800 тисяч гривень. Як кажуть, багатому, ще й чорт дітей колише. 

 Людмила Гнатюк

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!