У рамках проекту «Турбота взамін на любов» діти з обмеженими можливостями разом із своїми сестричками та братиками, а також батьками днями побували на кінній фермі, що неподалік Ковеля, в урочищі «Фасти». Таку собі кінну терапію організували для них депутат міської ради, голова МГО «Реверс» Максим Клим’юк та автор проекту Оксана Сапіга.

В урочищі їх зустріла тренер Олена Наумчик, яка провела екскурсію фермою, де крім коней, мирно уживаються під одним дахом кури, гуси, качки, індики, кози, вівці, в’єтнамські свині, нутрії. Як розповіла тренер, до них приїздять люди звідусіль, щоб доторкнутися до живої природи і зарядитисяпозитивною енергією. Усі тварини, з її слів, є ручними, і тому звикли до людської уваги. Тож можна сміливо підходити до них і годувати. В доказ цього чорне порося на ім’я Машка вже зустрічало гостей, сміливо підходячи до кожного із них. Дехто із дітвори губився, а були й такі, що намагалися пригостити вухатого мешканця гостинцями. І поки тривало знайомство, повз пробігла отара овець, за ними – гуси та чубаті півні. Подалі випасався табун коней. Діти лише встигали оглядати все це.

Та найцікавішим було катання на конях. Як зазначила пані Олена, на ферму приїздять дітки, які страждають на ДЦП, аутизм, а також ті, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом та інші недуги. Їзда верхи не тільки заряджає позитивними емоціями таких відвідувачів, а й заспокоює їхню психіку, є результативним лікуванням аутизму, сколіозу та порушення постави. Перед тим, як дітвора мала осідлати коней, Олена провела ексукрсію стайнею, де розповіла про кожного її мешканця: характер, уподобання, норов, звідки потрапив до них на ферму. Після чого усі попрямували до коня Діснея, який вже чекав на полі. Слід зазначити, що ініціатором ідеї, яку взяли до уваги організатори, була тринадцятирічна Оля Андзилевич, котра страждає на ДЦП. Ця дівчинка разом із мамою і татом їздить кататися верхи до знайомих у село. І таке заняття є її улюбленим.

 

Зважаючи на те, що крім Олі, для інших дітей знайомство з кінною терапією відбувалось вперше, деякі не ризикнули сісти верхи на спокійного Діснея. Проте не боялися підходити і гладити тврину, а потім і годувати. Основною сособливістю поїздки на конику є тримання спини. Тож з яким би діагнозом дитина не була, сидячи на коневі, вона виглядала впевненою. Деяким настільки сподобалось, що тренерам доводилось катати їх по кілька разів.

Загалом, як розповідає Олена Наумчик, верхова їзда є недешевим задоволенням. Година тренувань вартує 150 гривень. Однак бажаючих не бракує. Крім дітей з особливими потребами, до них приїздять учасники АТО, для яких саме перебування на фермі заспокоює. А кінна терапія доповнює комплекс реабілітації.

Поки одні діти катались, інші давали себе розмальовувати феї, якою була волонтерка Наталія Матеуш. Вона майстерно виводила чудернацькі візерунки на тілі усіх бажаючих. Додому повертались сповнені емоцій та вражень. А по дорозі ще й пікнік організували.

На черзі – ще одна цікава зустріч. Яка? Поки це організатори тримають у таємниці. Хоча запевняють, що вона усім сподобається.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!