Баштанні містять значну кількість корисних речовин. Вони мають цілющу дію при хворобах печінки, жовчного міхура, нирок і сечовивідних шляхів. Однак зробити кавун чи диню небезпечними для здоров’я можуть неправильні умови їх вирощування, транспортування, зберігання, споживання та порушення правил торгівлі ними.

Про це йдеться в матеріалі тижневика Волинські Новини №26 від 28 липня.

У Волинському обласному лабораторному центрі Держсанепідслужби України розповідають, що слід побоюватися придорожніх кавунових розвалів, куди іноді може потрапити забракований товар. Фахівці кажуть, що місце торгівлі баштанними має бути під навісом та обгороджене, а продукти – розкладені на товарних полицях, а не звалені в купу на землі. У недбало накидані кавуни через мікротріщини здатні проникати бруд і хворобо­творні мікроорганізми. Крім того, баштанні, які продають обіч дороги, всього за кілька годин вбирають у себе важкі метали, що містяться в автомобільних вихлопах.

Дуже часто споживачі самі винні у неприємних наслідках вживання кавунів та динь. Річ у тім, що на шкірці кавуна зберігаються частинки ґрунту, пилу, а з ними – різні мікроорганізми, яйця глистів, тому погано вимитий плід може стати причиною кишкової інфекції чи гельмінтозу. Збудники кишкових інфекцій мають високу стійкість у зовнішньому сере­довищі. Усі вони добре розмножуються на сирих фруктах та овочах і протягом одного-двох тижнів можуть зберігати життєздатність.

Не слід купувати баштанні з пошкодженою шкіркою, із вм’ятинами, підгнилі або вже розрізані. Бактерії швидко розмножуються на солодкій поверхні пошкодженого плоду на повітрі (досить навіть маленької тріщинки). І коли їсти такий кавун чи диню, можливе виникнення шлунково-кишкових розладів. Крім того, нерідко продукт з’їдають не відразу і зберігають розрізаним не в холодильнику, а за кімнатної температури. У цих умовах на поверхні плоду також починають розмножуватися мікроорганізми. І замість того, щоб насолодитися споживанням смакоти, можна захворіти на сальмонельоз, дизентерію чи підхопити інші кишкові інфекції, або ж заразити себе глистами.

У продавців неодмінно мають бути документи, що засвідчують якість та безпечність партії товару, який реалізується, результати лабораторних досліджень щодо вмісту в баш­танних культурах нітратів, залишків пестицидів.

Небезпека споживання продуктів харчування із завищеним вмістом нітратів у тому, що нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів, які зв’язують гемоглобін крові. Відтак порушується перенесення кисню до клітин організму, що спричиняє розвиток гіпоксії та загальної інтоксикації. Важливо знати, що добова доза нітратів становить 5 мг на 1кг маси тіла, а припустима концентрація нітратів у кавунах та динях, відповідно, 60 та 90 мг на кілограм ваги продукту. Тож, знаючи інформацію про вміст нітратів у продуктах харчування, можна розрахувати і масу порції для споживання.

Оскільки наслідки від заживання неякісного продукту досить серйозні, не варто пропонувати його дітям, яким менше, ніж два роки. Що менша дитина, то менш захищений її організм від несприятливих впливів (мікробів, нітратів, токсинів) і важчими можуть бути наслідки.

Аби не отруїтися баштанними, треба:

– купувати кавуни та дині лише в місцях офіційної торгівлі, уникати стихійних ринків на автотрасах, у дворах житлових кварталів тощо;

– попросити у продавця документи, які засвідчують безпеку та якість придбаної продукції;

– не купувати розрізаний чи пошкоджений продукт;

– перед споживанням ретельно мити баштанні під проточною водою;

– зберігати дині та кавуни в холодильнику.

Важливо пам’ятати, що будь-які овочі, фрукти, ягоди доцільно купувати в сезон, коли вони дозрівають. Тоді ризик отруїтися набагато менший. Для динь і кавунів – це серпень-вересень.

Галина ТЕРНОВА

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!