Окремі лобістські групи упродовж останнього часу здійснюють спроби ініціювати у Верховній Раді повторне перейменування деяких населених пунктів, що змінили свої назви в рамках декомунізації. Представники Українського інституту національної пам’яті наголошують, що такі дії суперечать чинному законодавству України, – повідомляють «Волинські новини».

«На перейменовані в ході реформи декомунізації населені пункти та райони дія перехідних положень закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», зрозуміло, не поширюється. Тому всі питання, пов’язані з теоретичною зміною назви для них у майбутньому, регулюються нормами загального законодавства, а саме – Законом України «Про географічні назви»», – пояснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

Відповідно до частини одинадцятої статті 5 закону «Про географічні назви», «перейменування географічних об’єктів здійснюється у випадку:

– повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;

– необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;

– істотної зміни функції або призначення географічного об’єкта;

– необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Інститут національної пам’яті наголошує, що зазначений перелік підстав для перейменування населених пунктів та районів є вичерпним. Він не передбачає повторного перейменування тих населених пунктів чи районів, чиї назви були змінені в ході реформи декомунізації.

«Крім того, частина дванадцята статті 5 Закону України «Про географічні назви» визначає, що перейменування географічних об’єктів, крім випадків приведення їх назв у відповідність до вимог декомунізаційного законодавства, здійснюється з урахуванням думки більшості населення відповідно до закону про референдуми, – зазначає Сергій Рябенко. – Однак, станом на сьогоднішній день проведення будь-яких місцевих референдумів є неможливим через відсутність спеціального закону».

Таким чином, повторне перейменування декомунізованих населених пунктів або районів всупереч вимогам статті 5 Закону України «Про географічні назви» є неможливим та суперечитиме діючому законодавству. При чому це стосується як ухвалення нової постанови Верховної Ради, так і «внесення змін» до вже проголосованої постанови, яка набрала чинності.

Нагадаємо, що більшість мешканців колишнього Жовтневого, а тепер – Сусваля, також категорично проти перейменування населеного пункту. Спочатку вони зібрали підписи на перейменування села у Вересневе. Не пройшло і кілька днів як в селі знову збирали підписи, але вже за повернення селу старої назви – Жовтневе.

Нагадаємо, Верховна Рада України перейменувала три населених пункти Волині. Віднині село Жовтневе Володимир-Волинського району називатиметься Сусваль, село Маяки Луцького району перейменували на Княгининок, а селище Жовтневе Нововолинської міської ради отримало назву Благодатне.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!