Подорожуємо з “ВолодимирМедіа”

04.06.2016 | Новини

Переглядів: 0

Закарпаття – регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут – самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут кращі дороги, охайніші хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу – сміливо їдьте в Закарпаття. “Найзакордонніше” місто Закарпаття – це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

В Берегово живуть, переважно, угорці. Тому мова спілкування у місті – угорська. На запитання українських туристів дехто з мешканців зможе відповісти російською, а от з державною мовою тут не склалося… Угорщина тут проявляється і в вінках з угорськими прапорцями на пам’ятниках, і в надписах на угорській мові, що дублюють надписи українською, і угорських прапорах, які висять поруч з українськими, і у неофіційному місцевому часі. Сьогодні я не буду витрачати часу на опис історії міста. Вона є дуже насиченою і, місцями, суперечливою. По-різному її подають і джерела інформації. Тому не буду брати на себе справу її узагальнення. Замість того, краще, зроблю розширену віртуальну фото-екскурсію Береговим. Почнемо з залізничного вокзалу. Будівля не дуже показова, але стара, австрійська, з характерним навісом від дощу:

На вокзалі “Берегово” написано на двох мовах:

Від вокзалу до центру будемо рухатися вулицею Сечені. На самій вулиці попадається багато симпатичних будиночків:

А ці два житлових будинки Кубовича і Мейгеша ХІХ століття є пам’ятками архітектури місцевого значення:

Через три квартали звернемо праворуч на вулицю Ілони Зріні:

На вулиці збереглася будівля синагоги (орієнтовно, кінець ХІХ – поч. ХХ ст.):

Коротка вуличка Ілони Зріні незабаром виведе на одну з головних артерій міста – вулицю Богдана Хмельницького. Будинок ХІХ століття, де сьогодні розташувалася школа №4 – пам’ятка архітектури місцевого значення:

Напроти – міська рада, на якій відразу три прапори: український, угорський і прапор Берегова:

Поруч – модерновий житловий будинок початку ХХ ст.:

Ще декілька кроків, і опиняємося у самому серці міста – площі Кошута. Хоча, власне, це не площа – а вулиця-корзо:

Реформаторська церква була збудована у 1652 році і перебудована у 1897 та 1922 роках. цей надзвичайно великий храм може одночасно вмістити 1100 віруючих:

Візитівка Берегова – величезна будівля жупного суду (1908 рік):

На розі пл. Кошута і вул. Сечені – будинок міської лазні (1911 – 1912 роки):

Готель “Роял” (кінець ХІХ ст.)

Забудова берегівського корзо – пл. Кошута:

Навіть міжвоєнний конструктивізм тут приємний:

Звідси починається вулиця Мукачівська, на початку якої знаходиться угорський театр і “комітатський дім” (1880 рік):

Площа Кошута зливається з площею Ференца Ракоці – також, фактично, вулицею:

За містком через річку Вирку – найпопулярніший заклад Берегова – ресторан “Золота пава”, розташований у будинку жупного казино:

 

 

 

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини