Команда «Два капітани – 1955» під такою назвою існує приблизно протягом чотирьох років. У 2013-му році після сезону Вищої української ліги КВН учасники команди сказали КВНу «Спасибі за все і до побачення», але після річної перерви вирішили взяти участь у фестивалі «Ліга Сміху».

 У команді – два гравці, плюс їм допомагає спеціально запрошений актор Роман. Учасники корманди кажуть, що цифра 1955 у їхній назві існує для того, аби всі  запитували, навіщо. В команді кажуть, що поки що схема працює на відмінно. 

 Отож, до складу команди «Два капітани – 1955» входять Ірина Тома, Андрій Колмачевскій та спеціально запрошений актор Роман (на прізвище Міщеряков). Учасники команди кажуть, що до їхньої команди входять ще кілька сірих кардиналів, але, так як вони не приїхали до нашого міста, то про них і не будемо згадувати.

 – То чому ж команда має таку дивну назву «Два капітани 1955»?

– Ми відштовхувалися від того, що в нашій команді буде постійно два діючих гравця на сцені і один персонаж, як то кажуть, «приходящий». Коли починали грати то взагалі дуже великий акцент робили, так би мовити, на обгортку команди, на її стиль гри. Ми використовували відповідну музику, одяг. Наприклад, у нас була музика з кінофільму «Назад у майбутнє», там головний герой відправлявся у 1955 рік. Тому таку назву команді було зовсім не важко вигадати, варто було підключити всю фантазію яка є у нас в наявності.

– У «Лігу сміху» ви потрапили, можна сказати, одні з останніх. Це, на вашу думку, фортуна чи закономірність?

– Ми вважаємо, що це скоріше за все закономірність, адже ми чесно вийшли і чесно розсмішили глядачів. На відміну від інших команд, які зійшлися у батлах, ми не показували заготовки глядачам та тренерам, а імпровізували на сцені. Можна сказати на ходу вигадували мініатюру і … потрапили в сезон. Ми ризикували, але наші старання, як бачите, оправдали себе.

– У першому сезоні вашим тренером був Сергій Сивохо. Як працювалося з таким іменитим шоу-меном?

– Було класно! Ця людина – справжній талант, актор з великої букви. Написаний сценарій на папері зовсім по іншому виглядав, коли наш тренер починав грати по ньому, це виглядало в …2,7 рази смішніше.

Ми спочатку думали що він буде нам вперто свою думку нав’язувати, але ні, – він прислухався до нас, дозволяв нам імпровізувати. Але при цьому всьому він не давав нам часу розслабитися, постійно нас підштовхував до дій. Телефонує, наприклад, нам і каже: «Давайте зустрінемось, ви мені розкажете що придумали новенького, я вам…Спробуємо те, чи те…»

– Хто ж є автором ваших жартів?

– Вони сидять перед вами!

– Коли вам найкраще пишеться, на яку тематику любите жартувати найбільше, що вас надихає до появи нових гумористичних шедеврів?

– Пишуться жарти тоді, коли є час. Коли розпочався сезон «Ліги Сміху», писали щодня і навіть по вихідних. Збираємося і по кілька годин сидимо за писаниною.

Ми не з тих людей, які чекають натхнення, ми просто починаємо працювати, а потім і «воно» підтягується. Ми – команда  трударів, тому чекати на хорошу погоду, настрій, прихід натхнення – у нас просто немає часу. Є люди які мають талант, а є ті, які вміють багато і плідно працювати. Ми – відносимо себе до останніх.

На яку тематику любимо жартувати? Важко сказати. Легше сказати, що в нас ніколи не вийде. Наприклад, ми ніколи не зіграємо гопників. А так, в принципі, завжди хочеться зробити щось цікаве, несподіване, оригінальне та актуальне.

– Так ви білоруська чи все ж українська команда?

– Ми з Іриною – з Білорусії, Рома – з Донецька. Разом ми представляємо місто Київ. Ми з Ромою вже працювали до цього часу сценаристами і перед першим сезоном «Ліги Сміху» вирішили спробувати свої сили, але нам сказали організатори що перший сезон буде чисто українським. Тоді ми й вирішили, що будемо в першому сезоні представляти місто Київ.

– Чи є відмінність між українським та білоруським гумором?

– Є, однозначно! Почнемо з того, що менталітет білорусів та українців – має відмінності.

Білоруси – вони більш спокійні, стримані, навіть трішечки скуті. І гумор в них більш текстовий, який, відповідно, і грається більш спокійно, стримано. В українців гумор – більш живіший, відкритіший, емоційніший, ігровий. Українці свій гумор викладають більше в емоціях. Ми пробуємо поєднати український та білоруський гумор у своїх виступах. Здається, що трохи щось виходить.

– Запитання до Роми: ви дійсно актор?

– Ні в мене зовсім інша професія. Просто в цій команді у мене таке амплуа «запрошений актор Роман». Змушений був його дотримуватися. Хоча, доля потроху мене таки підштовхує до акторської стежини. Наприклад, нещодавно мені запропонували роль в новому сезоні скечкому «Країна У». Глядачі зможуть побачити його на телеекрані в травні місяці. Там я буду грати стюарта, який працює з двома прикольними стюардессами.

– Запитання до Ірини: якщо не секрет, де ви працюєте?

– Жодних секретів немає – я працюю у віджитал агентстві. Це креативне агентство яке займається рекламою, пропонує свої ідея для втілення якихось проектів, заходів. Окрім того, я розробила власну лінію одягу «1955». На це, власне, мене надихнула участь у «Лізі сміху». Команда вже, ніби, і не грає, а лінія одягу живе і процвітає.

– Ким працює чоловіча половина вашої команди?

– Ми з Романом працюємо сценаристами, пишемо сценарії до телесеріалів, кінофільмів. Наприклад, зараз показують по «1+1»  телесеріал «Матусі» так ми до нього писали сценарій, в титрах можна прочитати наші прізвища. У кінотеатрах нещодавно показували стрічку «Без кордонів» – теж наша робота.

– Володимир Зеленський сказав, що жарти вашої команди – літературні. Що він мав на увазі?

– Коли ти пишеш, то викладаєш те, що тобі близьке і зрозуміле, те що в тебе найбільше виходить. Якщо комусь здалося, що наші творіння мають такий літературний вигляд, то хай, мають право. Людям легше визначити яка команда до якого стилю належить. Хоча ми не рахуємо що це так, нам здається що ми більше ніж команда яка творить літературний гумор.

– Ляшко дійсно пропонував стати вашим спонсором?

– Дякувати Богу, ні.

– Ви вперше у нашому місті, отож які враження залишилися у вас після відвідин Володимира-Волинського?

– Ми не встигли побувати в багатьох місцях, але те що побачили дає нам право сказати, що ваше місто – дуже чисте та охайне! Ми, як білоруси, дуже це цінуємо!

– Дякуємо Вам за розмову і запрошуємо знову відвідати наше місто. Але цього разу приїжджайте надовше, аби мати змогу ближче познайомитися із нашим чудовим старовинним містом Володимиром-Волинським.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!