Нині більшість комунальних установ виживають завдяки оренді. Цей вид договірних відносин має декілька переваг: не пустують приміщення, не руйнуються будівлі і разом з тим, ще й можна «підлатати» невтішне фінансове становище самому орендодавцю. Тим більше в нинішні часи, коли навіть самодостатній бюджет іноді тріщить по швах, а для вирішення нагальних проблем потрібно чимало додаткових коштів.

Саме завдяки такому господарському підходу ми іноді стаємо свідками досить-таки цікавої картини: поряд із кабінетом, приміром, директора може розміститися масажний кабінет, а біля бухгалтерії – майстерня з ремонту одягу або ж перукарня. Цим вже просто нікого не здивуєш. Аби дотримувалися банального правила співіснування та вчасно платили орендну плату.

Не стало винятком у плані такого ощадливого використання приміщень і Володимир-Волинське ТМО (в народі – районна лікарня), де практично увесь перший поверх, починаючи від приймального відділення та закінчуючи поліклінічним відділенням, відданий в оренду.

Тут можна придбати не тільки ліки, а й млинці з м’ясом, випити філіжанку кави, активувати банківську карточку та в додачу, почитати свіжу пресу. І все це не виходячи із приміщення. «Ну і що тут такого?» – скаже нам у відповідь   читач. Це – практично та зручно не тільки для пацієнтів, а для тих, хто відвідує хворих або ж супроводжує їх.

Так то воно – так, але пройшовши коридорами орендних площ в очах рябить від вивісок, особливо – від назв аптечних кіосків. Складається враження, що в лікарні їх у рази більше, ніж у самому місті. І кругом черги. Подейкують, що більшість лікарів вже мають «свої» або «договірні» аптеки, куди з рецептами посилають хворих. Жити ж хочеться усім …Але нині мова піде не про це.

Скільки ж тих орендарів у лікарні? Яку ж орендну плату вони сплачують і куди ж ці кошти йдуть? У бюджет лікарні? Чи, може, у бюджет міста? Чи, можливо, кудись інде?

Відповідь на ці запитання ми почули під час розмови з головним лікарем ТМО Олександром Клачуком. Як з´ясувалося, майно територіального медичного об’єднання перебуває у комунальній власності, тому розпоряджається ним громада в особі відділу майнових та земельних ресурсів. І коли є інформація про вивільнення вільних приміщень та здачі їх в оренду, спеціалістами даного відділу готуються відповідні рішення про оголошення аукціону на оренду. Ця процедура складається із декількох етапів, ключовим з яких є подання заявок на участь в аукціоні потенційними орендарями, які виявили бажання взяти участь в конкурсі. І хто запропонує найкращі та найвигідніші умови використання  приміщення, більші суми орендної плати, – той стає переможцем. Тому адміністрація лікарні жодним чином немає впливу на перебіг конкурсу і не лобіює інтереси того чи іншого орендаря. Головному лікареві тільки надсилається рішення, з якого він дізнається про так званого «сусіда». Окрім цього, надається копія договору оренди, з якого відомо про розмір орендної плати та місячне нарахування. Завдання бухгалтерії ТМО – укласти договір про відшкодування комунальних послуг, якими користуються орендарі.

Нині у приміщенні Володимир-Волинського ТМО та за його межами (гаражі) перебуває 22 орендаря, 9 з яких – власники аптечних кіосків. Останнє рішення сесії міської ради, відносно оренди нежитлових приміщень лікувальної установи, датоване 2014 роком. Тоді було дано дозвіл на оренду приміщення аптечному кіоску «Волиньфарм» та підприємцю Спічаку для реалізації продовольчої групи товарів.

Орендна плата за використання приміщень лікарні не вся залишається в розпорядженні цієї установи, а розподіляється за принципом «30 на 70». Тільки 30 відсотків (за мінусом податку на додану вартість) залишається на потреби ТМО. Решта – 70 – йде у міський бюджет. При цьому, що інші лікарні Волині залишають собі всі 100 відсотків від оренди для вирішення нагальних проблем свого лікувального закладу та покращення матеріальної бази.

То може вже варто міським депутатам подумати та відмовитися від отого прийнятого «за царя Гороха» рішення та розглянути інше, що дасть можливість поправити фінансове становище нашого ТМО? А то тільки й уміємо, що критикувати, викликати головного лікаря на «килим» та бідкатися, що лікарня немає змоги забезпечити чергового хворого усім необхідним!

У 2016 році у Володимир-Волинському ТМО сподіваються отримати 187 тисяч гривень від оренди, які, швидше всього, великої «погоди» у фінансовому благополуччі лікувального закладу не зроблять. Зазвичай ці кошти використовують на придбання медикаментів, бланків-сертифікатів, канцтоварів, господарчо-будівельних товарів, палива для автомобілів, миючих засобів. Частина коштів витрачається на охорону закладу.

А хто ж вносить пропозиції по вивільнених приміщеннях? Це питання на сьогодні теж вкрай важливе, бо коли такими темпами будуть заселяти невластивими для лікарні орендарями, то згодом ТМО перетвориться у торговий центр, а не лікувальний заклад!

Як зазначив у розмові головний лікар Олександр Георгійович, від нього надійшла лише одна пропозиція щодо використання вільних площ – підвального приміщення, де нині розташована соляна шахта. Не бар, не магазин, навіть не газетний кіоск, а те, що дійсно допомагає багатьом хворим.

Чи потрібна така кількість орендарів у лікарні? Хтозна, але вже зараз медичний заклад починає потроху відчувати дефіцит вільної площі. Якщо такими темпами й надалі будемо віддавати в оренду ще й те, що залишилося, то через декілька років на лікарняному ліжку будуть моститися по двоє хворих, а в одному кабінеті доведеться приймати двом-трьом лікарям. Зате міська казна буде ладно наповнюватися орендною платою…

 

Людмила Гнатюк

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!