Останні два роки ми майже щодня дізнаємося про якісь реформи та новації. Особливо болісно українці зустрічають усілякі нововведення, що стосуються освіти та медицини.

Нслід зауважити, що освіта нині найбільше піддається реформуванню.  Складається враження, що саме над нею найбільше ставлять різноманітні експерименти та досліди. То подовжують навчальний процес, то змінюють систему оцінювання, то придумують різноманітні назви тому, що ми десятиріччями називаємо середньою школою. То починають масову оптимізацію самих навчальних закладів. Не винятком у цьому плані став і наш Володимир-Волинський район. Але це окрема тема. Нині ми говоритимемо про оцінювання учнів початкової ланки, тобто 1-4 класів. 

Цього разу проект реформи освіти хочуть внести на розгляд Ради ще до початку навчального року. І якщо його таки ухвалять, запроваджувати реформи візьмуться у 2017 або, можливо, у 2018 році.  Нині ж відбувається процес обговорення та ознайомлення із ним, як батьків, так і вчителів. Найбільше запитань та дискусій виникає стосовно скасування оцінок для учнів 1-4 класів. Нині їх не отримують лише першокласники, бо для них існує окрема система оцінювання у вигляді смайликів, картинок та іграшок.

Якщо ж реформі таки дадуть старт, то вчителям початкової ланки   запропонують перейти на такі критерії оцінювання як «молодець», «добре», «чудово», «мені сумно». І виставлятимуть їх усім школярам 1-3 класів. Щодо перших записів у вигляді оцінок у щоденниках, то вони можуть з’явитися аж у четвертому класі. Але й тут ще змінам не кінець, бо замість тих же оцінок виставлятимуться букви-символи: «В» – відмінно, «Д» – добре, «З» – задовільно, «П» – потребує покращення.

У вчителів стосовно цього можливого нововведення думки різняться.

– Позбавлятися оцінок нам ще зарано, хоча поступово все ж таки доведеться, адже країна прямує до європейських стандартів, у тому числі й оцінювання, -висловлює свою думку директор ЗОШ №1 Людмила Самусєва.

Є дітки, як наголошує Людмила Віталіївна, які надто переживають за оцінки. А є і такі, для яких оцінка – важливий стимул розвитку та прагнення до знань. Та й про якість знань під час оцінювання, теж не варто забувати.

Для прикладу Людмила Віталіївна навела ставлення до оцінки її сина, котрий навчається у початковій школі. Він дуже хвилюється та переживає за відповідний бал, тому вона вважає, що все ж таки оцінка є рушієм розвитку та стимулом до самовдосконалення кожного школярика, починаючи із початкових класів.

Такої ж думки й учитель 1-го класу цієї ж школи Віта Петрівна Лопушанська. Як зазначає педагог, дана реформа як та палиця, що має два кінця. З одного боку – не всім дітям можна відразу ж виставляти оцінки, тому словесне оцінювання або ж певне заохочення теж є важливим критерієм оцінювання слабших учнів.

Батькам все ж таки імпонує оцінка, бо тоді вони бачать реальну картину успішності своєї дитини та можуть вирішувати, якому предмету потрібно більше приділити уваги.

Однак, якщо взяти до уваги нинішню програму, приміром з математики, то оцінювання краще проводити у вигляді того ж «чудово» або «мені сумно». Дуже важка нині програма для школярів-початківців, тому Віта Петрівна схиляється до нового підходу в процесі оцінювання. 

Тобто, думки  педагогів розділилися, хоча більшість все ж таки ратує за цифрову оцінку. І не тому що звикли до неї, а тому що це найкращий  спосіб привити в дитини жагу до знань.

Крім того, новації в початковій освіті стосуватимуться наповненості класів  (не більше 25 учнів), скорочення навчального процесу (не більше 3 уроків в день) та скорочення уроків до 35 хвилин.

Директор першої одинадцятирічки зазначила, що й тут варто підійти виважено, оскільки шкільна програма того ж 1 класу настільки важка, що її вичитка ніколи не впишеться у ті години, які пропонує реформа (не більше 3 уроків в день). А виключення зі шкільного процесу уроків образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання – найбільша помилка до якої можуть вдатися реформатори.

Людмила Гнатюк

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!