Активісти громадської організації З’єднання борців «За справедливість» повідомляють що майже рік вели переписку із міською та районною владою відносно відновлення справедливості, яка полягала у стягненні з головного лікаря Володимир-Волинського ТМО Олександра Клачука в порядку регресу коштів в сумі 32257, 82 грн., виплачених (за рішенням суду) за вимушений прогул одній із працівниць Володимир-Волинського ТМО.

Рік часу влада опиралася та доводила, що головний лікар поступив вірно, не нанісши жодних збитків місцевим бюджетам. Допоки обласна прокуратура, до якої також неодноразово зверталися борці за справедливість, не взяла все у свої руки та подала позов до Володимир-Волинського міського суду про стягнення цієї суми в порядку регресу.

Ухвала про відкриття судового провадження датована 15 вереснем минулого року. З цього дня хронологія розгляду  цивільної справи  виглядає наступним чином: 25.09 – відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача; 21.10 – відкладено розгляд  за аналогічною причиною; 12.11 – відкладено розгляд  у зв’язку з витребуванням документів; 27.11 – оголошено перерву у зв’язку з неявкою учасників процесу; 22.12. – поважна причина – суддя на лікарняному; 14.01. – оголошено перерву і тільки 4 лютого вдалося розглянути цю справу.

Представники сторін на суд не з’явилися, довелося чекати ще й прокурора, тому розгляд справи розпочався на хвилин 40 пізніше визначеного часу. Прибули журналісти, які зобов’язані були донести в засобах масової інформації про те, що правосуддя у Володимирі-Волинському було, є і буде. Бо ця справа набула таки значного резонансу та суспільного інтересу.

Суддя Канівець Леонтій Федорович спершу приступив до ознайомлення присутніх зі змістом позовних вимог. Зважаючи на те, що справа є досить-таки громіздкою, довелося навіть оголосити перерву та перейти в іншу судову залу. Районна та міська ради відмовилися підтримувати позов, оскільки їх керівництво вважає, що жодної шкоди бюджету виплата за вимушений прогул за рахунок коштів платників податків не нанесено. Тільки прокуратура настоювала на своїх вимогах вперто та настирно.

У ході розгляду судді довелося вичитати одне із положень Статуту ТМО, на який у своїх запереченнях посилався представник відповідача, а саме: джерела фінансування ТМО. Як зазначалося в запереченні, кошти, які Клачук виплатив звільненій людині за вимушений прогул, жодним чином не залежні від бюджету, бо ТМО має право отримувати власні кошти від оплати за певні послуги (внаслідок задоволення позовів по відшкодуванню затрат на лікування осіб (травмованих, отруєних на виробництві) та кошти за надану медичну допомогу іноземцям). І замість того, щоб  їх потратити на придбання медикаментів та лікування малозахищених верств населення, головний лікар, «запустивши руку» в цю касу, одноосібно взяв та віддав людині, яку незаконно звільнив. Хіба є цьому виправдання?

Вердикт у цьому довготривалому процесі відновлення справедливості такий: суддя Канівець позовні вимоги задовольнив. Таким чином головному лікареві Клачуку доведеться повернути з власної кишені в касу ТМО 32257, 82 грн. за те, що одного разу прийняв поспішне рішення та незаконно звільнив свою підлеглу. Це, на нашу думку, справедливе рішення, бо не варто, користуючись своїм службовим становищем, чинити незаконно та  перекладати фінансові зобов’язання на бюджет.

Хочеться подякувати суддям Володимир-Волинського міського суду на чолі із Надією Пікулою за те, що незважаючи на різноманітні труднощі, відсутність достатньої кількості судових залів та суддів, суд приймає справедливі рішення. На користь простих людей.

До речі, на сайті громадської організації З’єднання борців «За справедливість» (http://www.bortsi.com.ua) можна ознайомитися із даним рішенням суду.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!